ТОП 6 головних питань та відповідей про вовчок соняшниковий

Соняшник – культура, яку дуже цінують українські сільгоспвиробники. Останні роки посівні площі під цією культурою становлять понад 6 мільйонів гектарів. Але, як свідчать дані науковців, близько 70% цих посівів уражено вовчком соняшниковим (Orobance Cumana). Залежно від регіону, зараження має різні ступені та спричинено різними расами. Проте скрізь, де з’являється вовчок, особливо його нові агресивні раси, він спричинює значні втрати врожаю.

Тож наукова конференція, присвячена проблемі соняшникового вовчка, від ТОВ «Євросем», яка відбулася у рамках виставки «Агроекспо-2018», була надзвичайно актуальною та зібрала чималу аудиторію слухачів. «Чи поширюється вовчок через насіннєвий матеріал, чому з кожним роком виникають нові та більш агресивні раси, які з відомих заходів боротьби з паразитом насправді дієві, а які лише погіршують ситуацію», - ці та багато інших питань обговорювались у рамках конференції. В даній статті farmerscan.com висвітить найактуальніші із питань.

Питання №1:  В чому причина швидкої появи нових рас та утворення локальних рас вовчка?

Відповідь на дане запитання полягає у розумінні способів розмноження даного паразита. На сьогодні розмноження відбувається трьома шляхами:

1. Самозапилення – до 80 %
2. Перехресне запилення – до 20%
3. Апоміксис – до 1 % (розмноження не статевим шляхом)

«На початку свого існування вовчок був на 100% самозапильною культурою. Тому поява нових рас була дуже повільною. Фактично ми мали нові раси лише кожні 20-40 років. Але з часом, через деякі мутації, з’явилось перехресне запилення. До 20% насінин з’являється шляхом перехресного запилення, при чому запилення відбувається не тільки з рослинами одного виду, але й з рослинами різних видів та родів. В останні 5-7 років до 1% всього насіння утворюється шляхом апоміксису. Це фактично клонування, яке призводить до різного роду генетичних відмінностей, і це дає шлях до мутацій», - розповів Дмитро Шацман, директор ТОВ «Євросем».

Таким чином, розмноження трьома шляхами, забезпечує утворення нових агресивних рас за досить короткий термін:

• перехресне запилення – дає можливість створювати нові види;
• самозапилення – призводить до «інцухту» та закріплення найбільш успішних генів;
• апоміксис – забезпечує виникнення мутацій.

«Ось чому сьогодні фактично ті раси вовчка, про які ми знаємо, як турецькі, чи іспанські – вони є локальні. Зараз ми можемо навіть говорити про локальні раси в межах однієї області, в радіусі двохсот кілометрів. Окрема популяція іде своїм шляхом розвитку та продукує найбільш успішні рослини», - підсумував Дмитро Шацман.

Питання №2:  Які існують види стійкості соняшнику до вовчка?

Стійкість соняшнику до вовчка - дієвий метод боротьби із даною проблемою. Донорами генів стійкості в селекції та насінництві є однорічні та багаторічні форми дикого соняшнику.

Залежно від способу протидії розрізняють декілька видів стійкості:

1. Здуття на корінні. Ідентифікований на гібридах, стійких до раси А. Обумовлене посиленою діяльністю кори та деревини. У місці проростання вовчка утворюється здерев’янілий наріст, який перешкоджає подальшому ураженню.
2. Наступний вид стійкості полягає у зміні хімічного складу кореневих виділень. При відсутності у ґрунті необхідних для проростання речовин, вовчок не розвивається. Притаманний для стійкості проти раси В.
3. Реакція надчутливості – принцип полягає у загибелі клітин кореня у місці контакту з вовчком. На відмерлих частинах кореня паразит розвиватися не може і врешті гине. Також виявлено у гібридів стійких до раси В.
4. Під час проникнення вовчка до судинної системи, у рослині формується шар лігніну (затверджувача), який блокує подальший ріст паразита. Явище властиве для гібридів стійких до раси С.

Питання №3:  Наскільки є актуальним поняття толерантності соняшнику до вовчка?

Під толерантністю розуміють можливість рослини нормально рости та розвиватись при певному рівні ураження. Тобто деякі гібриди та сорти соняшнику можуть існувати навіть при паразитуванні певної кількості рослин вовчка. Умовно за реакцією на рослину-паразит соняшник поділяють на чутливий, помірно чутливий та малочутливий. При ураженні вовчком всі групи знижують врожайність, проте з різною інтенсивністю.  Дане питання суттєве, але досліджень в цьому напрямку дуже мало.

Питання №4:  Які існують шляхи поширення вовчка та методи запобігання його розповсюдження?

Директор ТОВ «Євросем» розповів, що згідно зі світовими дослідженнями, головною причиною швидкого поширення вовчка є діяльність людини: 

«Розповсюдження відбувається з ґрунтообробною технікою та комбайнами. Насіння переноситься колесами техніки на великі відстані. Головна запорука контролю розповсюдження вовчка - це санітарна обробка техніки. Щоб уникнути поширення вовчку, необхідно обов’язково мити колеса, особливо якщо техніка наймана».

За умови, якщо дана проблема вже є полях підприємства, варто розробити план робіт, згідно з яким спершу проводити всі операції на чистих полях, і лише після цього на уражених вовчком.

Крім техніки, вовчок здатний переходити на соняшник з інших культур. Тож навіть якщо соняшника на полі немає, але є полин, чи коноплі дикі, на яких він також добре розвивається, є ризик поширення даної проблеми. Необхідно вести моніторинг, та знищувати бур’яни у полі та навколо нього.

Дуже важливо висівати сертифіковане насіння. Насіння вовчка соняшникового є електростатичним. А отже після розкриття коробочки прилипає до ґрунту, чи розноситься вітром на невелику відстань. Проте є незначна ймовірність ураження кошика.  Купуючи оригінальне сертифіковане насіння цієї проблеми можна уникнути.

Питання №5:  Чи допомагають культури-провокатори, такі як кукурудза та сорго боротися із вовчком?

Щодо цього питання Дмитро Шацман сказав наступне: 

«На жаль, в Україні подібні дослідження не ведуться. Є інформація на основі російських досліджень, які проводились в 2012 році. Згідно з даними не всі гібриди кукурудзи однаково провокують проростання насіння вовчка. Тож, не можна сказати, що посіви кукурудзи знімають дане питання.  Сорго також не панацея. Крім того, посів даних культур здійснюється широкорядним способом, а насіння вовчка проростає з відстані 5-10 мм. Тобто все насіння в міжрядді залишається. Такі культури як суріпиця, гірчиця, ріпак, соя взагалі не провокують проростання насіння вовчку».

Питання №6:  Які методи боротьби із вовчком найбільш ефективні?

1. Самим відомим методом боротьби є технологія Clearfield, яка дозволяє контролювати популяцію вовчка.
2. Осінній висів соняшнику на зелений пар суцільним методом. Провокаційний посів стимулює проростання вовчку, після чого посіви знищують.
3. За деякими даними, технологія No-till здатна частково контролювати проблему вовчка. Якщо ж говорити про оранку, то це скоріше консервування насіння рослини-паразиту, та захист його від несприятливих погодних умов.

На жаль, на сьогодні не існує панацеї від вовчка соняшникового. Але дотримання вищезазначених рекомендацій дозволить затримати його розвиток та розповсюдження.