Завершення збирання зернових 2018 у центральному та південному регіонах України

Рекордного врожаю не чекаємо

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 1 серпня 2018 р. аграрії зібрали 24,3 млн. тонн ранніх зернових та зернобобових з 7,4 млн. га (75% до прогнозу) при врожайності 32,6 ц/га. У тому числі:

• озимої пшениці – 18,4 млн тонн з 5,2 млн га (81%) при врожайності 35,3 ц/га;
• ярої пшениці – 77,6 тис. тонн з 319 тис. га (16%) при врожайності 25,2 ц/га;
• озимого ячменю – 3 млн тонн з 853 тис. га (98%) при врожайності 35,0 ц/га;
• ярого ячменю – 2 млн тонн з 930 тис. га (57%) при врожайності 21,7 ц/га;
• гороху – 626 тис. тонн з 360 тис. га (83%) при врожайності 17,4 ц/га;
• жита – 116 тис. тонн з 44 тис. га (30%) при врожайності 26,4 ц/га;
• вівса – 34 тис. тонн з 19 тис. га (9%) при врожайності 18,0 ц/га.

farmerscan.com дізнавався про хід збиральної кампанії та її проміжні результати.

Думка експерта

Завершують збирати ранні зернові культури південні та центральні області. І хоч жнива ще тривають, та спеціалісти вже відмічають зниження врожайності в порівнянні з минулим роком. Затяжна зима, короткий весняний вегетаційний період та недостатня кількість опадів, спричинили швидке достигання зернових. Як результат, збирати врожай почали в середині червня, що мінімум на 2 тижні раніше ніж за звичай.

Про погодні особливості цього року та причини зниження врожайності розповів директор обласної державної сільськогосподарської дослідної станції Ігор Семеняка:

«Перезимували дуже добре. Як в області, так і в нас в установі практично не має списаних посівів. Однак, після закінчення зими, а вона закінчилась на місяць пізніше, ніж минулі роки, літо настало через 5 днів. Через це, яра група дуже постраждала від посухи, прискореними темпами почала розвиватися. Тож озима група теж не дасть очікуваний врожай. Недобір через пізнє відновлення вегетації становить 20-25% продуктивності. Більше того, був великий дефіцит опадів в період травень – початок червня, тоді коли треба для формування зернівки, коли формується колос. Випадали опади 3 - 8 мм з періодичністю раз у два тижні. На жаль, вони не призвели до того, щоб довше розвиватися рослині, формувати врожай».

«Біологічна врожайність може сягати 120-150 ц/га озимої пшениці, 90-120 ц/га озимого ячменя. Тому ми бачимо різні показники: навіть 18 ц/га, на полях, де майже нічого не робилося, але є і 38-40 ц/га, і 50-60 ц/га. Все залежить від насіннєвого матеріалу, це по-перше. Потім - який попередник, яка система землеробства, які технології – інтенсивні, малоінтенсивні, чи екстенсивні. Дуже багато нюансів», – зазначає фахівець.

Стосовно якості одержаного врожаю, Ігор Семеняка відмітив, що в цьому році кількість фуражної пшениці переважає над продовольчою. Значною мірою на якість зерна мав вплив попередник. Якщо попередником був, наприклад, горох - якість зерна висока, білок відповідає продовольчому. Якщо соняшник, кукурудза, чи стерньовий попередник – навіть при високих нормах добрив, вміст білка був недостатній. Ця особливість, в тому числі, зумовлена коротким періодом вегетації.  Дощі, що припали на період збирання також погіршують якість. Пшениця, яка ще стоїть в полі промивається опадами, втрачає білок. За словами фахівця, співвідношення між продовольчим та фуражним зерном поки сказати важко, висновки можна буде зробити лише після завершення жнив.

Що отримали виробники

Про збирання озимої пшениці у своєму господарстві розповів представник ОФГ «Фенікс» Зиновій Тимофієв з Високопольского района Херсонської області:

«Результати є, але не зовсім вони нас радують, бо ми одержали не той врожай, що планували. Ми планували 45 ц/га, а одержали на 10 ц/га менше. Окремі ділянки показали в цьому році і по 50 ц/га. Там де пройшли дощики, там є і результати. Хоча ми вносили достатньо добрив – давали під посів сульфоамофос по центнеру, робили підживлення в кінці березня. Те що ми внесли і заправили ґрунт, повинно було нам дати результат на рівні не менше 45 ц/га», – повідомив Зиновій Тимофієв.

Особливостями технології вирощування озимої пшениці поділився фермер ФГ «Савір» Сергій Вайцещук з Золотоніського району Черкаської області. Під час розмови він зазначив, що ґрунти на полях дуже бідні, тож результатом збирання зернових цілком задоволений.

«В мене пшениця дала по 47 ц/га. Пшениця була посіяна половина по озимому ріпаку, половина – по сої. Залежно від попередника була різна система. По ріпаку я не вносив ніяких добрив, по сої вносив з осені діамофоску 200 кг/га. Далі посів протруєним та обробленим мікроелементами і стимуляторами росту насінням.  Посів здійснювався з внесенням органо-мінеральних добрив «Агролайф». Весною ми обробляли фунгіцидами два рази, обробляли мікродобривами, двічі давали аміачну селітру, потім додавали гуміфілд – це стимулятор росту, - ось така технологія», – зазначив фермер.

Дотримання агротехнології та застосування передових методів сільськогосподарського виробництва – запорука успіху навіть в складних погодних умовах. Про врожайність зернових по областях читайте в наступному матеріалі.