> > >Стан озимих: методи оцінки перезимівлі
Назад до переліку

Стан озимих: методи оцінки перезимівлі

Стан озимих: методи оцінки перезимівлі

Контроль стану посівів озимих культур є головним завданням агронома в зимовий та ранньовесняний періоди. Для зернових це «критичний» час, коли виникає висока ймовірність вимерзання, випрівання та вимокання. Обстеження посівів дозволяє прийняти своєчасне рішення про пересів або збільшенні норм внесення добрив.

Головний показник, за яким оцінюють ситуацію на полі, це життєздатність рослин. Методи оцінки відрізняються між собою точністю результатів і тривалістю проведення. Широко застосовуються методи монолітів, водний, цукровий та прискорений методи. Вони не вимагають спеціального обладнання та доступні кожному.

Метод монолітів вважається найбільш точним способом моніторингу посівів. Плановий відбір проб проводять 25 січня, 25 лютого і 15 березня. У разі сильних морозів або інших негативних явищ, обстеження рекомендується провести повторно.

Моноліти відбирають в 3-5 типових ділянках поля, в середньому один зразок на 20-25 гектарів. Якщо в одному господарстві кілька полів засіяно одним сортом за однакових умов (попередник, добрива, строки сівби), то можна обмежитись відбором проб з одного такого поля. Для отримання достовірних результатів важливо вибрати типові ділянки, віддалені від балок, пагорбів та лісосмуг.

На полі відбирається моноліт розміром 30*30 см і глибиною 15-20 см так, щоб в нього потрапили рослини із суміжних рядів. Зразки обережно поміщають в ящики та підписують. На етикетках вказують докладну інформацію: культуру, сорт, попередника, площу і номер поля, а також дату посіву та дату відбору. При наявності снігового покриву або крижаної кірки необхідно вказати також їх розмір.

Процес розморожування та відрощування ділиться на кілька етапів:

День

Необхідні умови

1 день

Розморожування відібраних зразків при температурі +5-10°С. Рослини вкривають мокрими мішками, брезентом або іншим матеріалом

5 день

Моноліти розміщують на світлі при температурі +15-20°С, попередньо обрізавши наземну частину на висоті 5-6 см від поверхні ґрунту. Рослини поливають, щоб ґрунт був досить зволоженим.

15 день

Проводиться попередній підрахунок життєздатних рослин. Враховуються тільки ті рослини, які дали нове листя.

25 день

Остаточний розрахунок життєздатності. Рослини обережно виймають із ґрунту і прополіскують водою. Потім підраховують загальну кількість рослин та кількість живих рослин. Живими вважаються рослини, які дали нове листя та коріння.

Розрахунок проводять таким способом: Х = (А:В) х 100, де

Х – життєздатність посіву, %

А – кількість живих рослин у зразку, шт.

В – загальна кількість рослин у зразку, шт.

Знаючи площу моноліту, стан і кількість рослин, що перезимували, можна розрахувати густоту озимих (тис./га).

Водний метод підходить для відбору проб із непромерзлого ґрунту і дозволяє провести аналіз за 7 днів.

Схема відбору подібна до попередньої: зразки відбирають в 2-4 місцях поля із двох суміжних рядів довжиною 50 см. За необхідності рослини розморожують, попередньо вкривши їх мокрим брезентом. Потім коріння відмивають від землі та обрізають, залишаючи 3-4 см. Листя та стебла обрізають, залишаючи до 5-6 см. Після цього рослини поміщають в ємності з водою так, щоб вузол кущіння знаходився у воді. Відрощування проводять за температури 18 -20°С і при достатньому освітленні. Воду змінюють кожні 2-3 дні. Підрахунок живих рослин, які дали нове коріння та листя, можна проводити вже через тиждень. Життєздатність рослин розраховується аналогічно методу монолітів.

Цукровий метод дає результат на 4-й день. Зразки відбираються та готуються так само, як і для водного методу. Перед відрощуванням рослини занурюють в 2% цукровий розчин на 13-15 годин, потім переносять до ємності з водою.

Прискорений метод дозволяє оцінити життєздатність рослин через 12-16 годин. По діагоналі поля відбирають 30-50 рослин через кожні 100 метрів. У промитих від землі рослин повністю зрізають коріння, листя та стебла – на відстані 1-2 см від вузла кущіння. Підготовлені зразки поміщають в ємність зі змоченим фільтрувальним папером або марлею. Для підтримки високої вологості посудину накривають плівкою. Проби витримують 12-16 годин за температури +24-26°С. Після цього проводиться огляд та заміри рослин. Приріст листової пластинки на 3-5 мм свідчить про життєздатність рослин. Зразки, які виросли менше, ніж на 3 мм, мають слабку енергію росту і вважаються загиблими. У порівнянні з методом монолітів, цей спосіб визначення життєздатності менш точний і краще підходить в якості доповнення.

На практиці застосовується ще один спосіб перевірки життєздатності посівів.

Для цього на очищених від снігу ділянках встановлюються рамки з натягнутою зверху поліетиленовою плівкою. Їх розміщують на типових ділянках поля по 2 рамки на 1 га. Під плівкою створюються свого роду парникові умови, які сприяють прискореному розвитку озимих. Такий метод дозволяє оцінити життєздатність на 7-10 днів раніше, ніж на основному масиві.

Остаточний візуальний аналіз та підрахунок життєздатних рослин проводять через 2 тижні після початку відростання. Подальші рішення приймаються залежно від фази розвитку, густоти посівів та термінів відновлення вегетації.

Схожі публікації