Чи повториться масове вимирання бджіл у новому сезоні? Застереження експертів

Минулого року на території усієї України масово вимирали бджоли через застосування ЗЗР.  Ситуація привернула увагу суспільства і призвела до ряду змін.

Так, вже з 1 березня пасічники вперше зможуть страхувати бджіл. Послугу пропонує СК «Брокбізнес». Коштуватиме вона приблизно від близько 200 грн/сезон і діятиме у випадках захворювання бджіл, крадіжки, пожежі, стихійних явищ, чи раптового отруєння. На думку представників страхової компанії, це стимулюватиме розвиток бджільництва в Україні та допоможе  відшкодувати збитки у разі непередбачуваних ситуацій.

Водночас, у Верховній Раді зареєстрували законопроект №10052, який має зобов’язати фізичних та юридичних осіб повідомляти пасічників про обробіток полів ЗЗР чи агрохімікатами. Повідомляти мають через SMS на телефони бджолярів, пасіки яких розташовані на відстані не менше 10 км від місця обробки. Інформацію про обприскування пасічник має отримати, не пізніше, ніж за 3 доби до початку внесення. У повідомлені мають вказати дату, час і місце обробки, назву рослини, агрохімічний препарат, термін дії та рівень небезпеки для бджіл. До того ж, обробляти мають лише з 21.00 до 5.00, коли немає льоту комах.

Вимирання

За експертною оцінкою, через неякісні пестициди та порушення правил обробки полів, у 2018 році загинуло близько 45 тисяч бджолиних сімей.

Про торічний негативний досвід розповів Віталій Шолін, пасічник з села Цвіте Олександрівського району Кіровоградської області:

«В мене невелика пасіка — всього 20 вуликів, з них повністю вимерло три сім’ї, які просто не повернулися. Десять бджолосімей ослабли і невідомо як перезимують. Інші пасіки нашого села також постраждали. Загалом, у районі втрати понесли близько 90% пасічників».

Крім бджіл, постраждала від пестицидів і сім’я Віталія Шоліна. Як розповідає пасічник, після обприскування поблизу його домоволодіння, вся родина почувалася недобре. Люди були змушені звернутися в лікарню зі скаргами на погане самопочуття.

Як розповів Віталій Шолін, домогтися реакції державних органів на порушення все ж вдалося. Для цього пасічники зверталися на гарячу лінію ОДА та декілька раз викликали саніпедемстанцію, яка реєструвала порушення під час внесення пестицидів. У результаті декільком фермерам все ж заборонили обприскувати поля.

Водночас, співпраця фермерів та пасічників мала б принести значні прибутки обом сторонам. За науковими даними, запилення рослин одночасно з агротехнічними заходами дозволяють збільшити врожайність соняшнику на 50%, плодових культур на 30%, а баштанних і овочевих – на 40-160%.

Падіння експорту меду

Наприкінці 2018 року фахівці відмічали падіння експорту меду на 30% у порівнянні з 2017 роком. Національний консультант FAO Анна Бурка вважає, що падіння продажу спричинене декількома факторами.

«За 11 місяців минулого року з України було експортовано 41,7 тис. тонн меду загальною вартістю 83,6 млн доларів, що на 32% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У 2017 році Україна заробила 133,8 млн. доларів за рекордний експорт. Наразі таких результатів не очікуємо. На зниження експорту вплинув падіж бджоли та низька ціна меду на світовому ринку. Через це багато пасічників притримали продукцію до подорожчання», – повідомляє фахівець.

Щорічно в Україні збирають близько 80 тис. тонн меду, з яких половина йде на експорт. Основними країнами-покупцями українського меду є Німеччина – 27% від загальної кількості, Польща – 18% та США – 13%. Разом з Китаєм та Аргентиною, Україна входить до світової трійки експортерів меду, однак, суттєві перепади експорту меду можуть сформувати імідж ненадійного партнера і загрожують втратою довгострокових контрактів.

Думка експертів

У Спілці пасічників України переймаються, щоб така ситуація не повторилася цього сезону. Наразі за оприскування полів інсектицидами без попередження, або обробіток поблизу населених пунктів, порушнику загрожує лише штраф. Водночас, довести вину фермера проблематично через складний збір доказової бази та інші перешкоди.

«Часом агровиробники навіть погрожують пасічникам. В одній з таких ситуацій ми слідкували за просуванням справи і домоглися компенсації для дванадцяти пасічників», – ділиться виконавчий директор Спілки Тетяна Сушко.

Базові положення про обприскування полів та інформування пасічників викладені у Законі України «Про бджільництво».

«За інструкцією ще 1979 року, щоб довести мор бджоли необхідне проведення лабораторної експертизи, яка можлива лише в Києві та Одесі. Для цього потрібно зібрати 200 г бджоли, а це цілий пакет! Часто бджоли вмирають на полі і не прилітають до вулика, тож зробити це дуже складно. Наразі розроблюємо нову форму паспорту пасіки, який можна буде в суді залучити як доказ. Він матиме вигляд журналу, в якому вказуватимуться усі переміщення вуликів та їх кількість на момент загибелі», – розповіла виконавчий директор Спілки.

Спілка пасічників України також домагається спрощення процедури компенсації та обов’язкового цивільного страхування агровиробників на випадок будь-яких отруєнь навколишнього середовища та населення.

Зі слів Тетяни Сушко, найбільшу загрозу бджолам несуть інсектициди групи неонікотиноїдів. Ряд препаратів на основі неонікотиноїдів вже заборонені для використання на відкритому повітрі у ЄС, Канаді, США та Китаї. Тому фахівці прогнозують масовий імпорт цих інсектицидів до України за зниженими цінами.

«Зараз працюємо з Міністерством екології щодо заборони використання неонікотиноїдів. Будемо розглядати європейський досвід у цьому питанні. Зрозуміло, що усі заборонені препарати підуть в країни, де їх використання дозволено. Без відповідних змін, це все полиється до нас рікою», – застерігає фахівець.

У Спілці сподіваються, що зміни парламент прийме у квітні-травні, щоб у новому сезоні пасічники були більш захищеними. Наразі створено юридичний відділ, який займається правовим супроводом пасічників.