
За прогнозами експертів, у 2018-2019 маркетинговому році експорт зернових та олійних сягатиме 52 млн. тонн, що перевищить поточний рекорд. Основні об'єми зерна купують країни Азії, Близького Сходу та Північної Америки. Кожна країна має свої специфічні вимоги до продукції.
Що потрібно знати при формуванні експортних партій зерна та які фітосанітарні вимоги висувають країни-партнери, у рамках науково-практичного семінару розповіла начальник управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Тетяна Лапицька.
Головним фактором під час продажу зерна на міжнародному ринку є його якість, яка має відповідати вимогам тієї країни, до якої воно експортується. У разі порушення цих вимог, країна-експортер отримує нотифікаційне повідомлення — документ, який засвідчує невідповідність вантажу фітосанітарним вимогам.
“В 2018 році отримано 23 нотифікаційні повідомлення через те, що зерно сої не відповідало фітосанітарним вимогам Євразійського Союзу. Майже 70 тис. тонн сої не відповідало вимогам Білорусії, що є вагомою часткою від загального об'єму експортованого зерна” - розповіла Тетяна Лапицька
Зерно, насіння, овочі, фрукти, лісоматеріали, що відвантажуються до Євразійського Союзу повинні бути вирощені на земельних ділянках зі статусом вільних від карантинних організмів. Одним з карантинних бур'янів для країн Євразійського Союзу є стрига (Striga spp.), як в Україні амброзія.
Досить специфічні умови експорту до Китаю. Є три протоколи фітосанітарних вимог з Китаєм — щодо ячменю, сої та кукурудзи. Головна вимога — вся продукція повинна пройти обстеження під час вегетації. Додаткова умова для експорту ячменю — продукція має бути вирощена в вільних зонах від карликової сажки (Tilletia controversa).
Після короткочасного закриття ринку, Індонезія пішла на поступки Україні, висунувши такі вимоги:
–повинна проходити обстеження;
–мати підтвердження, що пшениця не заражена спорами сажки;
–проходити термічну обробку.
“Якщо 2017 рік був перехідним періодом і ще дозволялося відвантажувати зерно, вирощене не на вільних ділянках, то у 2018 році до продукції висуваються жорсткі вимоги. Зерно має супроводжуватись відповідними документами, також обов'язкові обстеження посівів під час вегетації”, - зазначила фахівець.
Примітка: Вільна зона — земельна ділянка, обстежена фітосанітарними інспекторами з офіційними висновками про те, що ця площа вільна від конкретного виду шкідливих організмів.
Сама процедура встановлення вільної ділянки досить проста. Для цього до управління Держпродспоживслужби подається перелік документів: заява, схема розташування земельної ділянки та документ, який підтверджує право власності. Під час вегетації фітосанітарний інспектор проводить обстеження посівів та відбирає зразки. Після одержання результатів аналізу, у разі відповідності всіх показників, наказом встановлюється статус вільної земельної ділянки.
Обстеження проводяться лише в період вегетації. Коли зерно вже у складі, документ на підтвердження статусу отримати неможливо. Тому вже на початку посівної варто замислитись, куди продаватиметься вирощена продукція і заздалегідь планувати обстеження.
За додатковою інформацією звертайтесь до найближчих фітосанітарних інспекцій або до Управління фітосанітарної безпеки.