
Селекціонери стверджують, що від правильного вибору насіння кукурудзи залежить 50% врожайності. Проте, часом складно обрати його серед всього різноманіття сортів і гібридів. Відчизняні та іноземні виробники пропонують насіння кукурудзи з багатьма характеристиками – екстенсивні та інтенсивні, ранньо- та пізньостиглі, зубовидні, кременисті, проміжні, стійкі до посухи, хвороб, тощо. У цій статті команда FarmerScan спробує розібратися у ключових аспектах вибору гібриду та виділити головні.
Вибір гібриду, у першу чергу, залежить від агрокліматичної зони, в якій розташоване господарство та періоду вегетації кукурудзи, а також показників холодостійкості, посухостійкості та вологовіддачі. Розглянемо ці пункти детально.
Група стиглості
Загальноприйнятим є поділ кукурудзи за групою стиглості, розроблений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (Food and Agricultural Organization), що скорочено позначається як ФАО. За цією класифікацією строки достигання позначають одиницями, які характеризують потребу гібриду у сумі ефективних температур для достигання.
В Україні цей показник варіюється у межах від 100 до 599. Хоча крайні значення груп стиглості не користуються популярністю серед аграріїв:
Чим більше значення ФАО, тим довша вегетація, більша кількість листків на рослині і, відповідно, більший потенціал врожайності. Однак, пізні гібриди зазвичай мають і більшу вологість зерна, що призводить до додаткових витрат на сушіння. Також можливе падіння врожайності при посушливих умовах в період наливу. На практиці найбільший попит мають гібриди із ФАО 250-350, як золота середина між врожайністю та швидкими темпами вологовіддачі.
Холодостійкість
Кукурудза — культура не пластична до строків посіву, які, у свою чергу, залежать від температури ґрунту на глибині загортання насіння. Якщо посіяти у холодний ґрунт, кукурудза буде сходити до 4 тижнів, втрачаючи енергію проростання та схожість.
За температурою ґрунту в період посіву, розрізняють наступні строки:
У ранні строки рекомендується сіяти більш холодостійку кукурудзу кременистого, або кременистоподібного типу. Холодостійкі гібриди можна сіяти на 10–15 днів раніше оптимального строку, і отримати сходи на 5–7 днів раніше. Це дозволяє підвищити врожайність, особливо при недостатньому вологозабезпеченні у другій половині вегетації.
Зубовидну бажано сіяти в оптимальні строки, при середньодобовій температурі ґрунту +10°С. Кукурудза цього типу більш вимоглива до температури під час посіву, проте краще віддає вологу на момент збирання.
Посухостійкість
Посуха – один із чинників, що обмежують врожайність. Особливо небезпечною є комбінована посуха, коли нестача води у ґрунті збігається із впливом сухого жаркого повітря. У Центральному регіоні такі явища можливі у кінці червня-серпні, тобто у періоді наливу зерна. На сьогодні більшість насіннєвих компаній представляє гібриди з підвищеною стресостійкістю, у тому числі і до повітряної посухи.
Швидка вологовіддача
Вологе зерно потребує додаткового сушіння, що збільшує виробничі витрати й сповільнює збирання. І навпаки, швидка вологовіддача економить кошти аграріїв та сприяє своєчасному збиранню кукурудзи до випадання осінніх дощів та початку холодів. За досвідом виробників, кращі показники вологовіддачі має кукурудза закордонної селекції.
Отже, при виборі гібрида важливо враховувати конкретні умов господарства та дотримуватись технології вирощування. Це дозволить розкрити потенціал гібриду, що закладений в ньому генетично та отримати максимальний врожай. У наступному матеріалі ми розповімо про рекомендації компаній-постачальників, щодо вибору гібриду кукурудзи. Слідкуйте за оновленнями.