
Використання фунгіцидів для обробки насіннєвої картоплі або внесення препаратів у ґрунт створює сприятливий фітосанітарний стан для росту рослин.
Найбільш поширеними захворюваннями картоплі є: фітофтороз (Phytophthora infestans), альтернаріоз (Alternaria solani і A. alternata), ризоктоніоз (Rhizoctonia solani), антракноз (Colletotrichum coccodes) та срібляста парша (Helminthosporium solani). Про боротьбу з цими хворобами фунгіцидними препаратами розповів сайт Агробізнес Сьогодні.
Ризоктоніоз поширюється за сирої та холодної погоди у період проростання. Розрізняють кілька форм: гниття вічок і пагонів, загибель столонів і коренів, суха гниль підземного стебла і «біла ніжка» стебел; на бульбах – у вигляді чорної парші, глибоких плям, появи тріщин і сітчастого некрозу.
Антракноз викликає передчасну загибель стебла і розпад бульб під час вегетації та зберігання. Захворювання проявляється передчасним всиханням або розмоканням стебел і утворенням на них великої кількості склероцій; чорної гнилі на пагонах і коренях; у вигляді почорнілої мокрої або сухої гнилі на бульбах і чорних плям на їх поверхні, а також некрозу всередині.
Срібляста парша зменшує, в першу чергу, рівень проростання та кількість вічок і може передавати інфекцію дочірнім картоплинам. Навіть якщо видимої хвороби не було видно восени, то до кінця періоду зберігання срібна парша може досягнути масового розвитку. Уражена тканина картоплі злегка вдавлюється і має характерний металевий або срібний блиск; шкірка починає зморщуватися, підвищується її проникність і, отже, відбувається втрата вологи.
Через різоктоніоз, антракноз і сріблясту паршу втрати сходів картоплі за певних умов сягають 40%.
Запобігти розвитку хвороб допоможе комплексний підхід, а саме використання якісного насіннєвого матеріалу, агротехнічні заходи та застосування хімічних препаратів.
Використання фунгіцидів під час висадження картоплі знижує ризик ураження ґрунтовими патогенами. На сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 9 протруйників та один препарат для внесення у борозну – Юніформ.
Експерименти щодо ефективності останнього препарату проводились на дослідних ділянках Білоцерківської дослідницької станції, а також у виробничих посівах господарств, які виробляють насіннєвий матеріал та продовольчу картоплю.
Під час досліджень вивчали дію декількох препаратів із різним вмістом та комбінацією діючих речовин. Окремо закладений варіант, де разом із протруєнням насіннєвих бульб, при посадці у борозну вносився Юніформ (азоксистробін + мефеноксамін).
Варіанти досліду:
Під час дослідів підраховували кількість пророщих бульб та середню кількість стебел у кущі. Ураження хворобами обліковували у конкретні фази:
Досліди проводились у 2015-2017 роках, погодні умови яких сприяли розвитку ризоктоніозу. Використання препаратів перелічених вище стримували розвиток ризоктоніозу і підвищували схожість бульб на 7,3-8,3 % у порівнянні з контролем. Через 50 діб після сходів на контрольному варіанті ураження ризоктоніозом зафіксували на 23-29 % стебел. З препаратами попередньої обробки пошкодження виявили на 3,7-5,6 % стебел. Там, де застосували Юніформ проявів ризоктоніозу не було помічено взагалі.
Зменшення пошкоджень антракнозом виявили лише у варіанті Cелест® Tоп +Юніформ, де ступінь ураження складала лише 2,5-3,1%. На ділянці із протруйником Селест® Toп 0,6 л/т цей показник становив 11,5% Ураження рослин в решті варіантів сягало 32-34%.
В усіх варіантах відмічено стримування розвитку срібної парші на дочірніх бульбах. Однак найменша шкодочинність спостерігалася при застосуванні Селест Топ+Юніформ®.