Озимі зернові: стан посівів та рекомендації з підживлення

Завершується зима, тож актуально оцінити стан озимих зернових після перезимівлі. Завідувач науково-технологічного відділу тваринництва та рослинництва Інституту сільського господарства Степу НААН Назар Умрихін розповів про ситуацію на полях та оптимальні норми внесення добрив навесні.

Як зазначив науковець, погодні умови минулого року були сприятливими для озимих культур. Достатня кількість опадів у вересні сприяла дружнім та рівномірним сходам. Озимі зернові, посіяні на кращих попередниках, ввійшли в зиму в добре розкущеному стані. Посіви ж після культур пізніх строків збирання, таких, як соя середньостиглих та пізніх сортів, кукурудза, соняшник, на момент завершення вегетації знаходились в фазі сходи - два-три листки.

Перезимівля також проходила в оптимальних умовах. Товстий шар снігу надійно захищав рослини від вимерзання:

“З 15 листопада на території області почав утворюватися сніговий покрив, висота якого в центральних та північних районах була однією з найвищих за останні 20 років і місцями сягала 70-80 см”, - повідомив Назар Умрихін.

Критичних для перезимівлі температур не спостерігалося. Температура на глибині вузла кущення не опускалася нижче - 4-6 ºС, тоді як вимерзання озимої пшениці відбувається при - 14 -16 ºС, а озимого ячменю та ріпаку при - 9-11 ºС.

За інформацією департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської облдержадміністрації, більшість озимих знаходиться у доброму та задовільному стані, зріджені посіви виявлені лише на 8% площ.

Оцінка стану посівів озимих культур в Кіровоградській області станом на 06.02.2019 року

Після моніторингу полів приймається рішення про підживлення чи пересів. Головні фактори, які при цьому радить враховувати Назар Умрихін, це – фаза розвитку, рівномірність та густота посівів:

«Якщо густота рослин, які розміщені по полю не рівномірно, менше, ніж 150 шт/м², то навіть добре розвинені посіви потрібно пересівати. Зернові, що знаходяться на початку фази кущення, пересівають при густоті, меншій за 200-250 рослин/м². У фазі сходів рішення про пересів приймається за густоти рослин 350 шт/м². Важливо також враховувати рівномірність розподілення рослин по полю».

Стосовно фітосанітарного стану, науковець зазначив, що варто очікувати розвитку хвороб. Оскільки сніговий покрив утворився на непромерзлій землі, є велика імовірність випрівання посівів, особливо за ранніх строків сівби. Наразі сприятливі погодні умови для грибкових хвороб, які з підвищенням температури будуть інтенсивно проявлятися. Тому, після проведення моніторингу посівів, більшість площ необхідно обробити фунгіцидами у фазі кущення – початку виходу у трубку.

Головною агротехнічною операцією зараз є підживлення посівів. Внесення азоту в цей період впливає на кількість продуктивних стебел та кількість квіток у колосі. Аграрії області вже вносять добрива розкидачами, вишукуючи “вікна”: поки ґрунт достатньо змерзлий, і є можливість заїхати в поле. Для підживлення по мерзло-талому ґрунту краще застосовувати аміачну селітру або КАС:

“Азот, який знаходиться в амонійній та нітратній формі, найбільш доступний для рослин в перший час після відновлення вегетації. Амідна форма азоту, яка знаходиться в карбаміді, а також частково у КАСі, має пролонговану дію, яка залежить від температури навколишнього середовища. Наприклад, за температури +4 градуси, азот буде доступний рослинам через 3-4 тижні, а при температурі +20 градусів — через 4-5 днів”.

Тому карбамід має меншу ефективність за ранньовесняного внесення. Також необхідно враховувати, що при розкиданні цього добрива на поверхні поля без загортання у ґрунт, втрати азоту у вигляді аміаку можуть сягати 30-50%.

Схема ранньовесняних підживлень залежить від фази розвитку рослин. Слаборозкущені з осені посіви, підживлюють у першу чергу.

«На таких полях необхідно вносити до 100 кг/га в фізичній масі азотних добрив — цього буде достатньо для стимулювання весняного кущення. Посіви в розкущеному стані, зі значною вегетативною масою, по мерзло-талому ґрунту підживлювати не доцільно. На таких полях азотні добрива краще внести в кінці фази кущення — на початку трубкування. А оскільки в цей період верхній шар ґрунту вже сухий, найбільш ефективним буде внесення добрив сівалками прикоренево”, - радить науковець.

Остаточні норми добрив необхідно коригувати залежно від умов конкретного господарства, особливостей агротехніки, сорту культури, типу ґрунтів, та інших факторів.